згубливий

ЗГУ́БНИЙ (який загрожує смертю, нещастям чи веде до них), ФАТА́ЛЬНИЙ, ЗГУ́БЛИВИЙ рідко. Сагайдачний бачив і розумів, що це початок стихійної селянської війни, невблаганної як ураган, і згубної для панів, наче повідь (З. Тулуб); Фатальний збіг обставин; Метелик летить все ближче, ближче до згубливого світла. Ох, то ж його згуба! (Леся Українка). — Пор. 1. небезпе́чний, 2. шкідли́вий.

Значення в інших словниках

1. згубливий — згу́бливий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. згубливий — ЗГУБНИЙ (вплив) небезпечний, шкідливий; (бій) погибельний; (- спеку) убивчий.  Словник синонімів Караванського
3. згубливий — -а, -е, рідко. Те саме, що згубний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. згубливий — ЗГУ́БЛИВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що згу́бний. Метелик летить все ближче, ближче до згубливого світла (Л. Укр., III, 1952, 475).  Словник української мови в 11 томах