Словник синонімів української мови

згубний

ЗГУ́БНИЙ (який загрожує смертю, нещастям чи веде до них), ФАТА́ЛЬНИЙ, ЗГУ́БЛИВИЙ рідко. Сагайдачний бачив і розумів, що це початок стихійної селянської війни, невблаганної як ураган, і згубної для панів, наче повідь (З. Тулуб); Фатальний збіг обставин; Метелик летить все ближче, ближче до згубливого світла. Ох, то ж його згуба! (Леся Українка). — Пор. 1. небезпе́чний, 2. шкідли́вий.

НЕБЕЗПЕ́ЧНИЙ (який приховує в собі небезпеку для кого-небудь або здатний створити її); ЗАГРО́ЗЛИВИЙ (перев. про стан, становище); РИЗИКО́ВАНИЙ (РИСКО́ВАНИЙ рідше), КАРКОЛО́МНИЙ підсил. (про справу, дію, задум і т. ін. — пов'язаний з ризиком). Далека, небезпечна путь, — Гей, не зважай, матросе (М. Рильський); — Сиваш заливає водою. Становище вкрай загрозливе (О. Гончар); Операція передбачалася аж надто ризикована (Д. Бедзик); Один тільки підканцлер Андрій Липський підтримував рисковану авантюру (З. Тулуб); Хотіли (робітники) побачити, як справиться Микола зі своєю карколомною роботою (І. Франко). — Пор. згу́бний.

НИЩІВНИ́Й (який має велику руйнівну, знищувальну силу); РАЗЮ́ЧИЙ, УБИ́ВЧИЙ (ВБИ́ВЧИЙ), УБІ́ЙЧИЙ (ВБІ́ЙЧИЙ) заст. (перев. про удар, вогонь із зброї тощо); ЗНИ́ЩУВАЛЬНИЙ (який завдає нищівного удару). Жити в наметах у степу тут не дуже зручно, набридають чорні бурі з їх нищівною силою (Л. Дмитерко); Віра не вибігла слідом за ним, а знітилась, наче від удару сильного й разючого (А. Шиян); Убивчий вогонь артилерії. — Пор. згу́бний, руйнівни́й.

ШКІДЛИ́ВИЙ (який шкодить комусь, чомусь, перев. здоров'ю, погано впливає на когось, щось), НЕЗДОРО́ВИЙ, ЗЛІ́СНИЙ, ВАДЛИ́ВИЙ, ВАДКИ́Й рідше, ПОГА́НИЙ розм., ЗЛИЙ розм., ШКОДЛИ́ВИЙ розм., ОТРУ́ЙНИЙ розм., ТЛІ́ННИЙ книжн. Горький все намовляє мене іти туди (на гору) на ніч, щоб стріти там схід сонця, але я зрікаюсь, бо не спати ніч уважаю шкідливим (М. Коцюбинський); Тут з'являється ангел-утішитель і випроваджує нещасних з темного завулка, з нездорового повітря на свіжий, ясний світ Божий (Н. Кобринська); У рисовому господарстві дуже злісними бур'янами є просянки (з журналу); В багатьох (криницях) вода з точки зору медицини погана (з газети); (Любов:) Бути щасливою самій і дати щастя іншому, що ж тут злого? (Леся Українка); Ще єсть погорджені у племені грибів: Ніхто ніколи їх не смажив і не їв, Одні бо не смачні, а другі ще й шкодливі (переклад М. Рильського); Та пісня має у собі щось отруйне (М. Коцюбинський); Бува, як недруг тлінним духом тобі нашепче щось у вухо, — одплюнь, працюй, будуй і рий (П. Тичина). — Пор. згу́бний.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. згубний — згу́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. згубний — ЗГУБЛИВИЙ (вплив) небезпечний, шкідливий; (бій) погибельний; (- спеку) убивчий.  Словник синонімів Караванського
  3. згубний — -а, -е. Який веде до згуби (у 3 знач.), загрожує смертю, нещастям; дуже небезпечний, загрозливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. згубний — ЗГУ́БНИЙ, а, е. Який веде до згуби (у 3 знач.), загрожує смертю, нещастям; дуже небезпечний, загрозливий. Сагайдачний бачив і розумів, що це початок стихійної селянської війни, невблаганної, як ураган, і згубної для панів, наче повідь (Тулуб, Людолови...  Словник української мови в 11 томах
  5. згубний — Згубний, -а, -е Гибельный.  Словник української мови Грінченка