згубний

ЗГУ́БНИЙ, а, е. Який веде до згуби (у 3 знач.), загрожує смертю, нещастям; дуже небезпечний, загрозливий.

Сагайдачний бачив і розумів, що це початок стихійної селянської війни, невблаганної, як ураган, і згубної для панів, наче повідь (Тулуб, Людолови, II, 1957, 416);

Дунай, Дунай! Так ось який ти! Не голубий, не вальсовий!.. Темний, як хмара! Широке, смертельне поле, згубна нейтральна зона! (Гончар, III, 1959, 285);

Серцем, словом, ділом людство знищить згубну, Кровожерну зграю паліїв війни (Бажан, Роки, 1957, 221).

Значення в інших словниках

1. згубний — згу́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. згубний — ЗГУБЛИВИЙ (вплив) небезпечний, шкідливий; (бій) погибельний; (- спеку) убивчий.  Словник синонімів Караванського
3. згубний — -а, -е. Який веде до згуби (у 3 знач.), загрожує смертю, нещастям; дуже небезпечний, загрозливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. згубний — ЗГУ́БНИЙ (який загрожує смертю, нещастям чи веде до них), ФАТА́ЛЬНИЙ, ЗГУ́БЛИВИЙ рідко. Сагайдачний бачив і розумів, що це початок стихійної селянської війни, невблаганної як ураган, і згубної для панів, наче повідь (З.  Словник синонімів української мови
5. згубний — Згубний, -а, -е Гибельный.  Словник української мови Грінченка