згубний

ЗГУБЛИВИЙ (вплив) небезпечний, шкідливий; (бій) погибельний; (- спеку) убивчий.

Значення в інших словниках

1. згубний — згу́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. згубний — -а, -е. Який веде до згуби (у 3 знач.), загрожує смертю, нещастям; дуже небезпечний, загрозливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. згубний — ЗГУ́БНИЙ (який загрожує смертю, нещастям чи веде до них), ФАТА́ЛЬНИЙ, ЗГУ́БЛИВИЙ рідко. Сагайдачний бачив і розумів, що це початок стихійної селянської війни, невблаганної як ураган, і згубної для панів, наче повідь (З.  Словник синонімів української мови
4. згубний — ЗГУ́БНИЙ, а, е. Який веде до згуби (у 3 знач.), загрожує смертю, нещастям; дуже небезпечний, загрозливий. Сагайдачний бачив і розумів, що це початок стихійної селянської війни, невблаганної, як ураган, і згубної для панів, наче повідь (Тулуб, Людолови...  Словник української мови в 11 томах
5. згубний — Згубний, -а, -е Гибельный.  Словник української мови Грінченка