здмухнути
ЗДУВА́ТИ (струменем повітря скидати, зносити що-небудь з якоїсь поверхні), ЗДМУ́ХУВАТИ, ЗДИМА́ТИ діал., ПРОДУВА́ТИ рідко; ОБДУВА́ТИ (з усіх боків). — Док.: зду́ти, зду́нути, здмухну́ти, проду́ти, обду́ти. Теплий вітерець здував з козельців шовковий пух (О. Донченко); Угорі ходив вітер і здмухував сніг (Григорій Тютюнник); Похитує головою чумак, прямує до кобзи, здмухує з неї порох і вже кладе її біля грудей, немов сповиту дитину (М. Стельмах); Шестірний почав бережно роздягатися, обтрушувати пил, здимати пух з одежі (Панас Мирний); Баба продувала порох з печі (В. Стефаник); Воли безшумно, як тіні, бродили по горі, обдуваючи росу трав (Григорій Тютюнник).
Словник синонімів української мови