зимний
ХОЛО́ДНИЙ (який має низьку або відносно низьку температуру), ЗИ́МНИЙ розм.; СТУДЕ́НИЙ (дуже холодний); КРИЖАНИ́Й, ЛЬОДОВИ́ТИЙ (як лід); МОРО́ЗНИЙ (з морозом); СІ́ВЕРКИЙ діал., СІ́ВЕРНИЙ діал. (про вітер — пронизливий); НЕТО́ПЛЕНИЙ (про хату, приміщення, піч, грубу, в яких не топили); ПРОХОЛО́ЛИЙ, ПРОСТИ́ГЛИЙ (який втратив тепло); ЗАДУБІ́ЛИЙ (який втратив тепло і став негнучким або твердим). Сікло холодним, гострим дощем. Земля бралася ожеледицею (О. Гончар); На чолі в неї виступили краплі зимного поту (Н. Кобринська); Зима була тяжка, студена (І. Франко); Волосся йому ворушив крижаний вітер — старий не пам'ятав, коли загубив шапку (Ю. Яновський); Не властиві так само їм (первісним тільцям) і розпечений жар і холод різкий льодовитий (М. Зеров); Морозний вітер в гай і ліс Подув з холодних міст (Я. Щоголів); Сіверкий вітер подужчав (В. Кучер); Тяжко годувати Малих діток неумитих В нетопленій хаті (Т. Шевченко); Сидить баба Сикліта на печі, а піч нетоплена, холодна (Грицько Григоренко); Боєць залягав у глибокім снігу.. Останнє тепло, Останню снагу Губили руки його задубілі (А. Малишко); Їли задубілу варену картоплю.
ХОЛО́ДНИЙ (який не має або не виражає доброзичливості, уваги, запалу тощо), СУХИ́Й, ОФІЦІ́ЙНИЙ, КРИЖАНИ́Й, ЗИ́МНИЙ розм. Обличчя інженера в цю мить стало блідим, аж сірим, сині очі потьмяніли й стали холодними. Здавалося, його теж заливала лють (В. Собко); Сирота зачинив вікно і круто перевів розмову на інше. Голос у нього був сухий, трохи аж офіційний (Ю. Мушкетик); Здавалося, навіть, що й ця жінка, яка тільки-но допитувала його крижаним своїм голосом, тепер якось подобрішала (О. Гончар); Він втупив у мене важкі зимні очі (М. Стельмах). — Пор. 2. байду́жий.
Словник синонімів української мови