Значення в інших словниках
-
зимний —
Зи́мний: — холодний [51;52]
Словник з творів Івана Франка
-
зимний —
зи́мний прикметник холодний розм.
Орфографічний словник української мови
-
зимний —
розм. Який має низьку температуру; дуже холодний; не утеплений, без опалення, а також переносно. Був дощ. Над умитим садом стоїть туман і сірим порохом сідає на зимну, подекуди полинялу залізну покрівлю панського будинку (В.
Літературне слововживання
-
зимний —
Зи́мний. Холодний. Боюся, що наше помешкання буде дуже зимне і то буде дуже гірко (Коб., Листи, 59, 369) // пол. zimny — холодний; укр. діал. зимний — холодний.
Українська літературна мова на Буковині
-
зимний —
Холодний; (- кімнату) неогрітий; П. спокійний, стриманий, сил. байдужий.
Словник синонімів Караванського
-
зимний —
-а, -е, розм. 1》 Який має низьку або відносно низьку температуру; холодний. || З тривалими, сильними холодами. 2》 Який не випромінює тепло або дає дуже мало тепла. 3》 Неутеплений, без опалення. 4》 перен. Спокійний, стриманий у вияві почуттів. 5》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зимний —
А, -е, розм. Який має низьку або відносно низьку температуру; холодний. Затихло. Смеркло. А по хаті птахи літають пелехаті, птахи літають пелехаті і зимну кришать самоту... (Т.1,кн.2:97).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
зимний —
зи́мний холодний (м, ср, ст) ◊ дму́хати на зи́мне бути надміру обережним (м, ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
зимний —
як (мов, на́че і т. ін.) (холо́дною) водо́ю обли́тий. Розгублений, пригнічений, приголомшений і т. ін. Денис стояв покірливий, як водою облитий, і тільки холодний погляд очей говорив про те, що він не збирається когось слухати (М.
Фразеологічний словник української мови
-
зимний —
ХОЛО́ДНИЙ (який має низьку або відносно низьку температуру), ЗИ́МНИЙ розм.; СТУДЕ́НИЙ (дуже холодний); КРИЖАНИ́Й, ЛЬОДОВИ́ТИЙ (як лід); МОРО́ЗНИЙ (з морозом); СІ́ВЕРКИЙ діал., СІ́ВЕРНИЙ діал.
Словник синонімів української мови
-
зимний —
Зи́мний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
зимний —
ЗИ́МНИЙ, а, е, розм. 1. Який має низьку або відносно низьку температуру; холодний. Аж тут повіяв зимний вітерець (Л. Укр., І, 1951, 270); Зимний дощ цідив, як із відра (Фр., V, 1951, 52); Надійшла холодна, мокра зима.
Словник української мови в 11 томах