кепсько
ПОГА́НО присл. і предик. (не так, як слід, як треба, як хотілося б), НЕГАРА́ЗД, НЕДО́БРЕ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНО, НЕГА́РНО, НЕГО́ЖЕ, ЗЛЕ, НЕХО́РОШЕ, НЕЛА́ДНО, НЕДОЛАДНО, НЕЯКІСНО, ЖАХЛИ́ВО підсил., КЕ́ПСЬКО розм., ПОГАНЕ́НЬКО розм., НЕЗУГА́РНО розм., АБИ́ЯК розм., КА́ЗНА-ЯК розм., ТАК-СЯ́К (СЯК-ТА́К) розм., НЕВА́ЖНО розм. рідше, ПАСКУ́ДНО підсил. розм., ЧО́РТЗНА-ЯК зневажл., ХУ́ДО заст., ЛЕ́ДА-ЯК діал. — Невдоволення собою — гарна річ. Але погано, коли таке невдоволення перетворюється на комплекс неповноцінності (Є. Гуцало); — Ні. Недобре зробив батько... — Ні... негаразд! (Панас Мирний); Колектив (заводу) працював незадовільно (з газети); Ти пам'ятаєш, — сам я мало думав про велике, й говорив я негарно й жартував часом нерозумно (О. Довженко); Негоже підслухать, На це не здатен я ніколи (М. Рильський); Марусі дуже зле було їхати. Погано вимощена тарниця мучила (Г. Хоткевич); (Конон:) Чого так дивишся на мене? (Женя:) Нехороше хіба? (М. Кропивницький); Тільки в мене да одно неладно, Що мій милий да ревнивий на мене (пісня); За неуважність і неякісно виконане завдання карати дітей не рекомендується (з журналу); Німецько-фашистська окупація Києва жахливо вплинула на підлітка — Раду (Ю. Яновський); Сагура почував себе кепсько (І. Цюпа); — Хоч і поганенько, а грамоти ти вже вивчилась (О. Донченко); Вона не вимовила вголос, як то звичайно, бажання "вибрикувати" панні, тямлячи, що то було б якось незугарно (Леся Українка); Навіть вбиратися (Марія) почала не так охайно, як перед тим, і порядку в хаті додержувала абияк (І. Муратов); На вихрястій голові казна-як тримається картуз старого фасону (О. Довженко); Розглядаю папір. В кінці — незграбним дрюччям так-сяк зляпано безграмотний підпис (С. Васильченко); Микола глянув на велику сулію, на свою чарку, на рідину, з якою мав вперше в житті познайомитись. Проба пройшла неважно, він закашлявся від першого ковтка (В. Гжицький); Пустіть переночувати, бо в полі так паскудно, як у голодному череві (приказка); — Тепер чортзна-як стало на Вкраїні! — каже, усе-таки за вікном, голос. — Наш брат не у всякі двері й сунься (П. Куліш); Худо жити, моя матусенько, за п'яницею (пісня); Тут леда-як одягнувся, леда-як з'їв, ніхто тебе не осудить, не огудить, поганої слави не рознесе... (І. Чендей).
ПОГА́НО кому, чому, предик. (про поганий фізичний, моральний стан), НЕГАРА́ЗД, НЕДО́БРЕ, ЗЛЕ, НЕХО́РОШЕ, КЕ́ПСЬКО розм., ПОГАНЕ́НЬКО розм., книжн., ХУ́ДО заст. Без голови рукам і ногам погано (прислів'я); Особливо зналася ця баба на приворотному зіллі. Тільки в когось з парубків або дівчат щось негаразд на цьому фронті — відразу до баби (збірник "Народні оповідання"); Сашкові ж було недобре на душі, почувався винним перед товаришем за різкий тон (Ю. Бедзик); В перші дні після операції, коли йому було особливо зле, Валя не відходила від нього, була за рідну сестру, за матір (І. Цюпа); — Злякалася? ..Нехороше! Козачка повинна бути смілива (З. Тулуб); — Я переселюсь до дівчат, із якими живе Фатєєва, там мені буде не так уже й кепсько (Є. Гуцало); — Чого ти, — каже (пан), — дурна, виєш? Хіба твоїй дочці худо буде? (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови