кисляк

КИСЛЯ́К (молоко, що скисло й загусло), КИ́СЛЕ МОЛОКО́, ГУСЛЯ́НКА діал.; КЕФІ́Р (напій, виготовлений з молока спиртовим і молочнокислим бродінням). — Хочете, я вам кисляку внесу, товаришу лейтенант! Холодний кисляк, з погреба... (Л. Первомайський); Не поспавши кілька днів і ночей, своїми руками зготувала (пані радникова) потапці з салом, мачанку, гуслянку (Є. Гуцало); Вчитель замовив плавлений сирок, шматочок смаженої печінки, пляшку кефіру й заходився снідати (Є. Гуцало).

СКИГЛІ́Й розм. (людина, яка завжди чимось незадоволена, на щось скаржиться), НИ́ТИК розм., КИСЛЯ́К зневажл. Армія не терпить балакунів, скигліїв, боягузів; Леся Українка.. проголосила серед стогонів і зойків різного роду нитиків: "Соntrа sреm sреrо!" ("Без надії сподіваюсь") (М. Рильський); — На трибуні — мастак, а на ділі — кисляк (І. Рябокляч).

Значення в інших словниках

1. кисляк — кисля́к 1 іменник чоловічого роду кисле молоко кисля́к 2 іменник чоловічого роду, істота про в'ялу, нудну людину зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. кисляк — див. слабий; хліб  Словник синонімів Вусика
3. кисляк — ч. 1》 род. -у. Загусле кисле молоко. 2》 род. -а, перен., зневажл. Про в'ялу, нудну людину, що завжди скиглить, жаліється.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кисляк — КИСЛЯ́К, ч. 1. род. у́, розм. Загусле кисле молоко. Зоя залізла до комори шукати .. кисляку на вечерю (О. Кобилянська); – Їж, мати ще підсипле, їж, у погрібнику є ще кисляк у гладущику, і хліб іще є на миснику...  Словник української мови у 20 томах
5. кисляк — У, ч. Сухе вино. Давай якийсь кисляк подивимось.  Словник сучасного українського сленгу
6. кисляк — (-у) ч.; мол., жрм. Сухе вино, як правило, біле. БСРЖ, 257; ПСУМС, 33.  Словник жарґонної лексики української мови
7. кисляк — Кисля́к, -ку́; -сляки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. кисляк — КИСЛЯ́К, ч. 1. род. у́. Загусле кисле молоко. Зоя залізла до комори шукати.. кисляку на вечерю (Коб., III, 1956, 505); Кисляк такий, хоч ножем ріж (Стельмах, Хліб..  Словник української мови в 11 томах
9. кисляк — Кисля́к, -ка́ м. 1) Хлѣбъ кислый. Їж прісняки, заким будуть кисляки. Ном. № 12288. 2) Простокваша. Шух. І. 215.  Словник української мови Грінченка