кліпс

СЕРЕ́ЖКИ мн. (прикраса, що продягається в мочку вуха людини), СЕ́РГИ, КОВТКИ́ діал., КУ́ЛЬЧИКИ діал., ЗАВУ́ШНИЦІ (ЗАУ́ШНИЦІ) діал.; КЛІ́ПСИ (така прикраса, що затискується на мочці вуха). (Оленка:) Яка ти стала гарна в сережках! (І. Нечуй-Левицький); Галаслива строката юрба жінок.. блискотить очима, сергами і браслетами (Григорій Тютюнник); Прийде (Гнат) з ярмарку, то вже неодмінно принесе гостинця: хустку, або ковтки, або й разок намиста (М. Коцюбинський); Вони (татарки).. простромили в уші розкішні перлові кульчики (З. Тулуб); Лікарка залилась ніжним рум'янцем, аж маленькі вуха в кліпсах порожевіли (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. кліпс — кліпс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кліпс — -а, ч. і кліпса, -и, ж. 1》 спец. Затискач для скріплення, закріплення і т. ін. чого-небудь. 2》 звич. мн. Сережки, що прикріпляються до вух затискачами без проколювання мочок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кліпс — КЛІПС див. клі́пси.  Словник української мови у 20 томах
4. кліпс — КЛІПС див. клі́пси.  Словник української мови в 11 томах