клір
ПРИ́ЧЕТ (ПРИЧТ) (служителі культу при окремій церкві), КЛІР. Лесь Якубенко підмовив церковний причет піти на пораду до отця Вікентія (М. Стельмах); В просторій залі їх чекали вже столи з наїдками та церковний причт (Ф. Бурлака); Блукав (Турчиновський), співав на розмаїті гласи, Втішав дяків і католицький клір (М. Зеров).
Словник синонімів української мови