клір
КЛІР, у, ч. Загальна назва служителів культу якої-небудь церкви; церковний причет.
[Ізоген:] До тебе ж я з проханням удаюся від себе і від кліру (Л. Укр., III, 1952, 298);
// Церковний хор.
Словник української мови (СУМ-11)КЛІР, у, ч. Загальна назва служителів культу якої-небудь церкви; церковний причет.
[Ізоген:] До тебе ж я з проханням удаюся від себе і від кліру (Л. Укр., III, 1952, 298);
// Церковний хор.
Словник української мови (СУМ-11)