конвульсивний
КОНВУЛЬСІ́ЙНИЙ (спричинюваний конвульсіями), КОНВУЛЬСИ́ВНИЙ, СУДО́МНИЙ, СУ́ДОРОЖНИЙ. Вона конвульсійним рухом поклала на себе великий хрест (М. Коцюбинський); Настуся заграла "козачка". Я кілька секунд постояв, зробив конвульсивний рух, підскочив і пішов у танок (М. Кропивницький); Кузько зробив судорожний рух кадиком, якось по-гусячому повернув шию (Григорій Тютюнник).
Словник синонімів української мови