Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
конвульсивний —
конвульси́вний прикметник
Орфографічний словник української мови
конвульсивний —
КОНВУЛЬСИ́ВНИЙ, а, е. Те саме, що конвульсі́йний. У нього по горлу пробігла конвульсивна спазма (Ю. Збанацький); * Образно. Сіт впав головою на пульт, плечі його затряслися від конвульсивних ридань (О.
Словник української мови у 20 томах
конвульсивний —
КОНВУЛЬСІ́ЙНИЙ (спричинюваний конвульсіями), КОНВУЛЬСИ́ВНИЙ, СУДО́МНИЙ, СУ́ДОРОЖНИЙ. Вона конвульсійним рухом поклала на себе великий хрест (М. Коцюбинський); Настуся заграла "козачка".
Словник синонімів української мови
конвульсивний —
КОНВУЛЬСИ́ВНИЙ, а, е. Те саме, що конвульсі́йний. У нього по горлу пробігла конвульсивна спазма (Збан., Малин, дзвін, 1958, 266); Конвульсивними рухами дістав [Бабенко] сірники, черкнув об коробку (Руд., Остання шабля, 1959, 200).
Словник української мови в 11 томах