конятина
КОНИ́НА (коняче м'ясо), КОНЯ́ТИНА, КОБИЛЯ́ТИНА розм., КОБИ́ЛИНА розм. Черниш наздогнав своїх дівчат. Одна з них несла шмат мерзлої конини (О. Гончар); Вийти з табору було не можна. Пани почали їсти конятину, пили гнилу воду з боліт (І. Нечуй-Левицький); — Ікавко-ікавко, де була? — У Києві. — Що їла? — Кобилину. — Де діла? — Покинула (М. Номис).
Словник синонімів української мови