конятина

КОНЯ́ТИНА, и, ж.

Те саме, що кони́на 1.

Вийняв [Юдун] ковбасу.., що .. конятиною начинена (Г. Квітка-Основ'яненко);

В таборі почалася пошесть, почався голод .. Пани почали їсти конятину, пили гнилу воду з боліт (І. Нечуй-Левицький);

Сафар нарізав конятини довгими, тонкими смугами (З. Тулуб);

Попід будинком, злодійкувато оглядаючись, двоє козаків несли щось у мішку. Мабуть, одбатували шмат конятини або доп'яли якусь іншу живність (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. конятина — коня́тина іменник жіночого роду конина  Орфографічний словник української мови
2. конятина — -и, ж. Те саме, що конина 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. конятина — КОНИ́НА (коняче м'ясо), КОНЯ́ТИНА, КОБИЛЯ́ТИНА розм., КОБИ́ЛИНА розм. Черниш наздогнав своїх дівчат. Одна з них несла шмат мерзлої конини (О. Гончар); Вийти з табору було не можна. Пани почали їсти конятину, пили гнилу воду з боліт (І.  Словник синонімів української мови
4. конятина — Коня́тина, -ни, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. конятина — КОНЯ́ТИНА, и, ж. Те саме, що кони́на 1. Вийняв [Юдун] ковбасу.., що .. конятиною начинена (Кв.-Осн., II, 1956, 234); Сафар нарізав конятини довгими, тонкими смугами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 160).  Словник української мови в 11 томах
6. конятина — Коня́тина, -ни ж. Лошадиное мясо. Вийняв ковбасу... німецьку, от що і свининою, і кошатиною, і конятиною начинена. Кв.  Словник української мови Грінченка