коротун
КОРОТУ́Н розм. (низькоросла людина), КУЦА́Н розм., КУЦА́К розм., НЕДО́РО́СТОК розм., КУРДУ́ПЕЛЬ фам., КОТИГОРО́ШОК жарт. Навіть вуст не встиг розтулити Пилип, як Артем уже здогадався.., що за новину приніс до Змієвого валу оцей круглоголовий коротун (І. Головченко); Батько Данила здавався недоростком поруч з Тихоном Шугаєм (О. Копиленко); — А ти от, Явдохала, низька, як курдупель (А. Кримський); Остапові згадавсь котигорошок. — Хіба я боюсь смерті? — чув він його цапиний голос (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови