кохатися

КОХА́ТИСЯ (про осіб різної статі — почувати, виявляти один до одного глибоку сердечну прихильність), ЛЮБИ́ТИСЯ, ЛИЦЯ́ТИСЯ діал., НА́ВИДІТИСЯ діал., ЛЮБУВА́ТИСЯ діал. — Док.: покоха́тися, полюби́тися. — Тепер не такі часи, щоб кохатись та милуватись, — тихо обізвався князь і вирвав свою руку з Тодозиних рук (І. Нечуй-Левицький); (Гервасій:) Давай поженим наших дітей, вони любляться, а ми на весіллі забудемо усе лихо! (І. Карпенко-Карий); Нумо, серце, лицятися Та поїдем вінчатися (Т. Шевченко); Довго ще вони (Галя і Чіпка) .. любувалися та милувалися (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. кохатися — коха́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. кохатися — Любитися; (у чому) захоплюватися <�милуватися> чим, віддаватися чому; (- дітей) виховуватися, рости.  Словник синонімів Караванського
3. кохатися — див. любити  Словник синонімів Вусика
4. кохатися — [кохатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а  Орфоепічний словник української мови
5. кохатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 з ким і без додатка. Почувати, виявляти один до одного глибоку сердечну прихильність (про осіб різної статі). 2》 у кому – чому, рідше ким, чим і рідко на кому – чому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. кохатися — КОХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. з ким і без дод. Почувати, виявляти один до одного глибоку сердечну прихильність. Страшно .. Увесь вік свій дівувати, Ні з ким не кохатись (Т.  Словник української мови у 20 томах
7. кохатися — КОХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. з ким і без додатка. Почувати, виявляти один до одного глибоку сердечну прихильність (про осіб різної статі). Страшно.. Увесь вік свій дівувати. Ні з ким не кохатись (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
8. кохатися — Кохатися, -ха́юся, -єшся гл. 1) Любить другъ друга. Нехай же нас поховають і хрест укопають, та щоб люде дивувались, як ми вірненько кохались. Мет. 98. 2) — з ким, в кому. Любить кого. Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями. Шевч.  Словник української мови Грінченка