кривобокий

КРИВОБО́КИЙ (який має викривлений бік, викривлену постать), КОСОБО́КИЙ, СКОСОБО́ЧЕНИЙ (який зробився таким). — Оце, — кажу, — дивись: не сліпа, і не крива, і не кривобока (Ганна Барвінок); (Іван:) Проминуть недовгі роки — і тут не буде жодної кривобокої хати!.. (О. Левада); Ось і містечко, замерехтіли кособокі хатки міщан з барвистими віконницями (П. Кочура); Я оглянув лісову сторожку. Вона мала на диво жалюгідний вигляд — стара, скособочена, облуплена хата (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. кривобокий — кривобо́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кривобокий — див. кривий  Словник синонімів Вусика
3. кривобокий — -а, -е. Який має викривлений бік, викривлену постать. || Викривлений, перекошений на один бік (про оселю тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кривобокий — КРИВОБО́КИЙ, а, е. Який має викривлений бік, викривлену постать. – Ні, мамо, не така краса мені снилась, як в тих поганеньких дочок пашів! Одна губата, друга кирпата, третя чорна, інша кривобока, – сказав Саїб (І.  Словник української мови у 20 томах
5. кривобокий — КРИВОБО́КИЙ, а, е. Який має викривлений бік, викривлену постать. — Ні, мамо, не така краса мені снилась, як в тих поганеньких дочок пашів! Одна губата, друга кирпата, третя чорна, інша кривобока,— сказав Саїб (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
6. кривобокий — Кривобо́кий, -а, -е Искривленный. Дюдей чимало на землі, а доведеться одиноким, в холодній хаті кривобокій, або під тином простягтись. Шевч. 658.  Словник української мови Грінченка