Словник української мови в 11 томах

кривобокий

КРИВОБО́КИЙ, а, е. Який має викривлений бік, викривлену постать.

— Ні, мамо, не така краса мені снилась, як в тих поганеньких дочок пашів! Одна губата, друга кирпата, третя чорна, інша кривобока,— сказав Саїб (Н.-Лев., IV, 1956, 19);

Кривобокий скрипаль щось пиляє на скрипці (Кол., На фронті.., 1959, 143);

// Викривлений, перекошений на один бік (про оселю тощо).

А доведеться одиноким В холодній хаті кривобокій Або під тином простягтись (Шевч., II, 1953, 361);

Євген повернув до своєї кривобокої оселі (Стельмах, І, 1962, 217).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кривобокий — кривобо́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. кривобокий — див. кривий  Словник синонімів Вусика
  3. кривобокий — -а, -е. Який має викривлений бік, викривлену постать. || Викривлений, перекошений на один бік (про оселю тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кривобокий — КРИВОБО́КИЙ, а, е. Який має викривлений бік, викривлену постать. – Ні, мамо, не така краса мені снилась, як в тих поганеньких дочок пашів! Одна губата, друга кирпата, третя чорна, інша кривобока, – сказав Саїб (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. кривобокий — КРИВОБО́КИЙ (який має викривлений бік, викривлену постать), КОСОБО́КИЙ, СКОСОБО́ЧЕНИЙ (який зробився таким). — Оце, — кажу, — дивись: не сліпа, і не крива, і не кривобока (Ганна Барвінок); (Іван...  Словник синонімів української мови
  6. кривобокий — Кривобо́кий, -а, -е Искривленный. Дюдей чимало на землі, а доведеться одиноким, в холодній хаті кривобокій, або під тином простягтись. Шевч. 658.  Словник української мови Грінченка