крижі

КРИ́ЖІ (задня частина тулуба тварини — перев. коня), ОЗА́ДДЯ розм., КРУП розм. Часом зайве відерце вівса сипнеш у жолоб. І коні виблискують крижами, як линки (В. Кучер); Потемнілі, намоклі крупи коней рівно й ритмічно здригалися, струшуючи ремінну збрую у срібних бляшках (З. Тулуб).

I. ПОПЕРЕ́К (частина спини нижче пояса), КРИЖІ́, ПОЯСНИ́ЦЯ розм., ПІ́ВПЕРЕК діал. А вона приходить така стомлена додому — і руки, і поперек, і голова — усе в неї болить (Д. Бедзик); Біда, бо в крижах ломиться і на сльоту, і на годину поколює (І. Чендей); — Якось я захворів і ліг на піч попарити поясницю (С. Чорнобривець); Сміло взяв (Бовдур) Андрія за півперек, підняв догори (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. крижі — Кри́жі: — нижня частина спини, поперек [51;52]  Словник з творів Івана Франка
2. крижі — мн. (спина нижче пояса) поперек, поясниця.  Словник синонімів Полюги
3. Крижі — Крижі́ множинний іменник населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
4. крижі — -ів, мн. 1》 Нижня частина спини; поперек. 2》 Задня частина тулуба тварини (зазвичай коня). 3》 анат. Трикутна кістка, що утворилася внаслідок зростання між собою п'яти хребців і з'єднує тазові кістки з хребтом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. крижі — КРИ́ЖІ, ів, мн. 1. Те саме, що по́пере́к 1. Взяв дід бабу за крижі Та поводив по хижі (П. Чубинський); Калинович .. пробував устати, але почув біль у крижах і йойкнув (І.  Словник української мови у 20 томах
6. крижІ — кри́жІ мед. поперек (ср, ст)||крижбанти  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. крижі — Кри́жі, -жів, -жам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. крижі — КРИ́ЖІ, ів, мн. 1. Нижня частина спини; поперек. Взяв дід бабу за крижі Та поводив по хижі (Чуб., V, 1874, 1136); Калинович.. пробував устати, але почув біль у крижах і йойкнув (Фр.  Словник української мови в 11 томах