кругом
НАВКО́ЛО присл., ДОВКО́ЛА, КРУГО́М, НАВКРУГИ́, НАВКРУ́Г, ДООКО́ЛА, ДООКІ́Л розм., ОКРУ́Г розм., ОКРУГИ́ розм., ЗОКО́ЛА розм., ВКО́ЛО рідше, ДОВКІ́Л рідше, НАВКІ́Л рідше, НАОКО́ЛО рідше, НАОКІ́Л рідше, НАО́КРУ́Г рідше, НАОКРУГИ́ рідко, ОКІ́Л рідше. Поглянув моряк навколо, народу він низько вклонився (М. Нагнибіда); Довкола ні душі, навіть не віриться, що це так далеко звідси гримить війна... (С. Голованівський); Мовчать церкви, мовчить базар, і лиш кричать кругом плакати... (В. Сосюра); Навкруги степ буде, і води сяючі, і небо в багряних вітрилах заходу... (О. Гончар); Зима навкруг... (Б. Грінченко); Доокола дві тисячі літ кипить життя, все змінилося (Г. Хоткевич); Спека ще не сковує рук, ще не розіллялася доокіл (Є. Гуцало); Небо округ здіймалось вгору блакитними вежами (Ю. Яновський); Галя покинула полоти й оглянулася округи (Марко Вовчок); Хтось крикнув: — Пали! — І тріскіт розлігся зокола (М. Старицький); Де не глянь — окіл розорана даль димками вирина (М. Рудь).
ЦІЛКО́М присл. (до кінця; повною мірою), ПО́ВНІСТЮ, АБСОЛЮ́ТНО, ЗО́ВСІМ, ЦІЛКОВИ́ТО, ОСТАТО́ЧНО, СПОВНА́, ТО́ЧНО, ПО́СПІЛЬ, ПРИ́ТЬМОМ розм., ГЕТЬ розм., ГЕТЬ-ЧИ́СТО розм., КРУГО́М розм., НА́СКРІЗЬ розм.; ЗГО́ЛА́ діал.; ДОЩЕ́НТУ, ДОТЛА́, ДО́ЧИ́СТА розм., ЧИ́СТО розм., НА́ЧИСТО розм. (нічого не залишаючи). (Бережний:) Словом — одне нам тільки зовсім ясно, Гордію, що наш договір поки що цілком виправдовує себе (Є. Кротевич); — Я своє відсидів, — хрипкувато мовив Мусій. — Свою вину спокутував повністю (Є. Гуцало); Темрява створювала враження абсолютно здичавілої пустелі (М. Трублаїні); Качковська пішла спати, зовсім заспокоєна про долю своєї небоги (Леся Українка); Бугай ходив навколо нього пританцьовуючи. Зробивши кілька таких кругів, він цілковито присмирнів, і Павло спокійно відвів його до волярні (Григорій Тютюнник); Ніна.. думала, що хлопець остаточно виправився (О. Донченко); — Не помру я, Яремо, доки сповна не сплачу панам за їхні здирства (П. Кочура); Гостійці своїй я сказувала те, об чім вона питала мене, що вже нас не зовсім, справді, ведмеді з'їли, не поспіль же нас, справді, й простота посягає... (Марко Вовчок); Тільки ж вони непустили нас від себе, поки я притьмом не одужав (Д. Мордовець); А клуню вже всю геть обійняло полум'ям (А. Головко); Чобітки, плахти, намисто, — Все однакове геть-чисто! (Л. Первомайський); Кругом щаслива ти людина: Не залякаєшся грози (П. Грабовський); Наскрізь гуманний, чоловічний — Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто "в поті чола" добуває хліб не тільки собі, але й другим (М. Коцюбинський); Ти згинув, але твоя кров Натхнула до брата любов — І в серце, прибите згола, Відвагу і силу влила (М. Старицький); Вони поїли все дощенту (М. Коцюбинський); Від самого спуску і до церкви — третини села як не було; вигоріло дотла (О. Довженко); Хіба самому написать Таки посланіє до себе Та все дочиста розказать, Усе, що треба, що й не треба (Т. Шевченко); — Ну й чоботи... чисто потрухли... (А. Тесленко); Всі п'ять пальців правої Дмитрової руки були начисто відрубані (В. Козаченко).
НАВКО́ЛО прийм., ДОВКО́ЛА, КРУГО́М, НАВКРУ́Г, НАВКРУГИ́, КРУГ розм., ОКРУ́Г розм., ОКРУГИ́ розм., ВКО́ЛО рідше, ДОВКІ́Л рідше, ОКІ́Л рідше. — Придивіться-но: навколо нас самі пташині гнізда (З. Тулуб); Як метелик навколо світла, закружляв Кузьма довкола скаліченого деревця (М. Стельмах); Це буде там, де залізниця біжить, дзвенить кругом села (В. Сосюра); В головному мурі 80 крамниць, а навкруги майдану — їм я і лік погубив... (І. Нечуй-Левицький); Я на старім кладовищі лежала, тиша могильна круг мене співала (Леся Українка); Округ нього (Чубенка) ліс порипував, як снасть (Ю. Яновський); Він бачив округи себе лихо, а не міг тому лихові запобігти (Б. Грінченко); Цвірінчали горобці, дружно, стайно метушилися окіл подвір'я в старих грушах (Ю. Смолич).
СКРІЗЬ (по всіх місцях, по всій території), ВСЮ́ДИ (УСЮ́ДИ), ПОВСЮ́ДИ, ПОВСЮ́ДНО, КРУГО́М, ПО́СПІЛЬ, ГЕТЬ підсил. Скрізь зелень буйна, кучерява! (І. Нечуй-Левицький); Юрбами всюди зіходились люди (Леся Українка); Усюди напівзруйновані хатки (П. Колесник); Непомітно на пагорбах, на схилах, біля ярів, поспіль в усьому лісі зайняв свої позиції жовтень (М. Рудь); А верби геть понад ставом Тихесенько собі купають зелені віти (Т. Шевченко). — Пор. 1. бу́дь-де.
Словник синонімів української мови