кульгавий

КРИВИ́Й прикм. (який має одну ногу пошкоджену або коротшу за другу), КУЛЬГА́ВИЙ, КРИВОНО́ГИЙ розм., КУЛЯ́ВИЙ діал. А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці і гадки не має (Т. Шевченко); — А от у Ковпака танки є! — раптом заявив кульгавий на одну ногу зв'язківець Петро (М. Шеремет); Як на каліку кривоногого, іде він досить скоро і безпечно (І. Франко); Кілька чоловік на чолі з кулявим отаманом нерішуче наблизились до галасливого натовпу (С. Добровольський).

КРИВИ́Й ім. (людина, яка має пошкоджену ногу або ногу, коротшу за другу), КУЛЬГА́ВИЙ, КРИВУ́ЛЯ зневажл., ШКАНДИ́БА розм., ШКАНДИБА́ЙЛО розм. — Не піду, я їм послав через кривого лепорт, що нам ніколи (Г. Квітка-Основ'яненко); — Парашутистів бачила? — спитав кульгавий (Ю. Яновський); Так вона.. зосталася кривенькою. Василь часто підіймав її на глузд, звучи "кривулею" (Панас Мирний); Сиділа, сиділа (дівчина) Та й наворожила І якраз після Михайла За якогось шкандибайла Насилу пішла (Л. Глібов).

Значення в інших словниках

1. кульгавий — кульга́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кульгавий — Кривий <�на ногу>, кривоногий, д. кулявий; ЯК ІМ. кульга.  Словник синонімів Караванського
3. кульгавий — Клишавий, кривенький, кривий, кривоніжка, кривонога, кривоногий, кривуватий, кривуля, кривулястий, кривулька, кульга, кульгавець, кутерногий, чеверногий, шеверногии, шиверногий, шкандиба, шкандибайло, шкитильга, шкутильга Фразеологічні синоніми: крива нога  Словник синонімів Вусика
4. кульгавий — -а, -е. З укороченою чи пошкодженою ногою; кривий (у 5 знач.). || у знач. ім. кульгавий, -вого, ч.; кульгава, -вої, ж. Те саме, що кульга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кульгавий — КУЛЬГА́ВИЙ, а, е. З укороченою, ушкодженою чи хворою ногою; кривий (у 5 знач.). Я допоміг Жабі та кульгавому Іванові влізти у вагон і стрибнув слідом за ними (Олесь Досвітній); Вона вкинула барліг у станок до кульгавих поросят (С.  Словник української мови у 20 томах
6. кульгавий — КУЛЬГА́ВИЙ, а, е. З укороченою чи пошкодженою ногою; кривий (у 5 знач.). Й допоміг Жабі та кульгавому Іванові влізти у вагон і стрибнув слідом за ними (Досв., Вибр., 1959, 179); Вона вкинула барліг у станок до кульгавих поросят (Добр., Тече річка..  Словник української мови в 11 томах
7. кульгавий — Кульга́вий, -а, -е Хромой.  Словник української мови Грінченка