куркуль
КУРКУ́ЛЬ (багатий селянин-власник, на якого працюють наймити), ГЛИТА́Й розм., МИРОЇ́Д розм. Місцевий куркуль, у якого Іван батрачив, тулив йому за дружину свою придуркувату доньку, яка закохалася в наймита без пам'яті (Ю. Яновський); Жінки і матері забитих повстанців подали позов на глитаїв, які вчинили розправу (В. Кучер); (Карпо:) А цей мироїд збив усе діло! йому, Черепаню, граф землю нашу продав! (Ю. Мокрієв).
Словник синонімів української мови