кусючий

КОЛЮ́ЧИЙ (який може колоти, колотися), КІЛКИ́Й (КОЛЬКИ́Й), КУСЮ́ЧИЙ розм. — Пам'ятаєте, по вас стріляють і над вами колючий дріт! (І. Багмут); Позаростають стежечки і доріжечки Зеленими споришами А колькими будяками (П. Чубинський); — Як це ми зустрілися тут? Ожина кусюча, очерети, стежка безлюдна.., і раптом ти (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. кусючий — кусю́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кусючий — див. злий  Словник синонімів Вусика
3. кусючий — -а, -е. 1》 Те саме, що кусливий. 2》 Те саме, що колючий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кусючий — КУСЮ́ЧИЙ, а, е. 1. Те саме, що кусли́вий. З далекого берега прилітали кусючі з смарагдовими очима ґедзі і крутились над головою (О. Донченко); Сідалковський ліз на горище.., щоб помститися цим жовтим кусючим тварюкам [осам] (О. Чорногуз); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
5. кусючий — КУСЮ́ЧИЙ, а, е. 1. Те саме, що кусли́вий. З далекого берега прилітали кусючі з смарагдовими очима гедзі і крутились над головою (Донч., III, 1956, 77); *Образно. Тоді й пішов [Крамаренко] до Бориса. Ну, той і порадив Прочитав мораль...  Словник української мови в 11 томах
6. кусючий — Кусючий, -а, -е = кусливий. Кусючі мухи. Чигир. у.  Словник української мови Грінченка