кусючий
КУСЮ́ЧИЙ, а, е.
1. Те саме, що кусли́вий.
З далекого берега прилітали кусючі з смарагдовими очима гедзі і крутились над головою (Донч., III, 1956, 77);
*Образно. Тоді й пішов [Крамаренко] до Бориса. Ну, той і порадив Прочитав мораль... Молоде щеня, а кусюче (Мур., Свіже повітря.., 1962, 21);
Жінки загули. Стали кусючі, як роздратовані оси (Баш, На .. дорозі, 1967, 115).
2. Те саме, що колю́чий 1.
Щетина в кожного на обличчі кусюча. Найбільше щетини в Магерама. Не щоки — дротяна щітка (Донч., II, 1956, 167);
Собаки налетіли на нього з обох боків двома клубками кусючої шерсті (Загреб., Європа 45, 1959, 32).
Словник української мови (СУМ-11)