к켊т
КІТ (свійська тварина родини котячих; самець), КО́ТИК зменш.-пестл., КОТО́К зменш.-пестл. фольк., КОТКО́ зменш.-пестл. фольк. Василько тер мак і все поглядав то на двох сестричок, що бавились з котом, то на батька (М. Коцюбинський); — Півнику-братику, відчини!.. — Тоток-тоток, не велів коток! (казка); Танцювали миші По бабиній хаті.. І котко-баламут (П. Чубинський).
Словник синонімів української мови