лак
ЛАК (розчин, яким покривають поверхню для її збереження й блиску), ПОКІ́СТ діал.; ПОЛІТУ́РА (розчин смолистих речовин у спирті, яким покривають вироби з дерева). Стек зробили столяри, наполірували лаком і набили металевий набалдашник (Григорій Тютюнник); Таке гладеньке, як покіст (Словник Б. Грінченка); Двері блищали від політури та від мідяних почищених ручок (Б. Грінченко).
Словник синонімів української мови