лак
-у, ч.
1》 Плівкотворний розчин смол або ефірів целюлози у спирті, скипидарі або оліях, яким покривають яку-небудь поверхню для її збереження і блиску.
|| Блискучий застиглий шар цього розчину на поверхні якого-небудь предмета.
2》 також мн., перен. Про вироби з дерева, шкіри і т. ін., поверхня яких вкрита застиглим шаром цього розчину.
3》 перен. Про зовнішній блиск.
Великий тлумачний словник сучасної української мови