лопатка
ЛО́ПАТЬ (плоска гребна частина весел, суднових коліс, повітряних гвинтів і т. ін.), ЛО́ПАТЕНЬ, ЛОПА́ТКА, ПЛИ́ЦЯ (гребного колеса). Невже він не побачить, як Дніпро падатиме на лопаті турбін, як пороги пірнуть під воду?.. (М. Рудь); Шум з-під млинових коліс, котрі мигочуть своїми лопатнями, мов тими крилами, пускаючи з себе довгими разками краплі прозорої води (І. Нечуй-Левицький); Турбінна лопатка; Він сів на човен, вибрався на середину ріки і.. став гойдатися на хвилях, створюваних плицями пароплавів (Д. Бедзик).
СТРУЧО́К (довгий і вузький плід ряду рослин, що має насіння); ЛОПА́ТКА розм. (недозрілий стручок гороху, квасолі). Хто йшов, той приглядавсь горохові пильненько, Тим часом вже почав вбиватись і в лопатки: Аж тут прийшла черга і на самі стручки (П. Гулак-Артемовський).
Словник синонімів української мови