лопотливий

ШЕЛЕСТКИ́Й (який видає, утворює шелест; сповнений шелесту), ШЕЛЕСТЛИ́ВИЙ рідше, ШАРУДЛИ́ВИЙ, ШУРХОТЛИ́ВИЙ, ШЕЛЕСТЮ́ЧИЙ розм., ЛОПОТЛИ́ВИЙ розм., ЛОПОТЮ́ЧИЙ розм. рідше; ШОРСТКИ́Й розм. (про звук). П'ятеро людей, підмостивши під себе сухе, шелестке листя, куталися в кожухи (Л. Смілянський); За приліском починалося кукурудзяне поле, виспіле, шелестливе (В. Земляк); Тонко пахли матіолові сутінки, кликали до себе шарудливі копиці (І. Муратов); Спиваю сік густий з терпких морозних грон,.. Спиваю шурхотливий падолист (І. Драч); Одного разу подарує (село).. переддощове надвечір'я з шелестючими фікусами на подвір'ї (В. Медвідь); Дугою вигинаються бамбукові древка лопотливих знамен (О. Гончар); Рішуче підійшов (Леус) до вішалки, зняв свого лопотючого дощовика (Ю. Збанацький); Авто з шорстким вереском зарипіло по прибережному піску (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. лопотливий — лопотли́вий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. лопотливий — -а, -е, розм. Який лопотить.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лопотливий — ЛОПОТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Який лопотить. Нап'ята палатка халабудилась йому [Антоновичу] на голові, обстрілювана лопотливим дощем (О.  Словник української мови у 20 томах
4. лопотливий — ЛОПОТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Який лопотить. Дощ набирав сили. Заграв лопотливими струмками у рівчаках (Рибак, Помилка.., 1956, 56).  Словник української мови в 11 томах