лопотливий

ЛОПОТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Який лопотить.

Дощ набирав сили. Заграв лопотливими струмками у рівчаках (Рибак, Помилка.., 1956, 56).

Значення в інших словниках

1. лопотливий — лопотли́вий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. лопотливий — -а, -е, розм. Який лопотить.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лопотливий — ЛОПОТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Який лопотить. Нап'ята палатка халабудилась йому [Антоновичу] на голові, обстрілювана лопотливим дощем (О.  Словник української мови у 20 томах
4. лопотливий — ШЕЛЕСТКИ́Й (який видає, утворює шелест; сповнений шелесту), ШЕЛЕСТЛИ́ВИЙ рідше, ШАРУДЛИ́ВИЙ, ШУРХОТЛИ́ВИЙ, ШЕЛЕСТЮ́ЧИЙ розм., ЛОПОТЛИ́ВИЙ розм., ЛОПОТЮ́ЧИЙ розм. рідше; ШОРСТКИ́Й розм. (про звук).  Словник синонімів української мови