лоскотний

ЛОСКОТЛИ́ВИЙ (ЛОСКІТЛИ́ВИЙ) (який лоскоче, викликаний лоскотом), ЛО́СКОТНИЙ (ЛО́СКІТНИЙ). Свіжий морський вітер обвівав розчервоніле обличчя і тріпав біля щоки лоскотливий локон (О. Донченко); Обвислі вуса він інколи поправляє рукою, струшуючи лоскітливі сніжинки (М. Шеремет); Свербить спина так, що немає сил терпіти. Хочеш-не-хочеш скидай сорочку й витрушуй те капосне насіння та оббивай сорочкою лоскітні волосинки (О. Копиленко).

Значення в інших словниках

1. лоскотний — ло́скотний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лоскотний — лоскітний, -а, -е. Те саме, що лоскотливий, лоскітливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лоскотний — ЛО́СКОТНИЙ, ЛО́СКІТНИЙ, а, е. Те саме, що лоскотли́вий 1. Чи відоме вам оте лоскотне почуття азарту – хто з вас, малих шибеників, найбільше назбирає біленьких, голубуватих, сіреньких, з цяточками й без них, тепленьких ще яєчок (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. лоскотний — ЛО́СКОТНИЙ, ЛО́СКІТНИЙ, а, е. Те саме, що ло́скотли́вий, лоскітли́вий. Денис щедро лив йому лоскотну воду з відра просто на спину (Гончар, III, 1959, 317); По всьому приміщенні плив гострий лоскотний дух м’яса і оселедців (Собко, Звич.  Словник української мови в 11 томах