лоскотний

ЛО́СКОТНИЙ, ЛО́СКІТНИЙ, а, е.

Те саме, що лоскотли́вий 1.

Чи відоме вам оте лоскотне почуття азарту – хто з вас, малих шибеників, найбільше назбирає біленьких, голубуватих, сіреньких, з цяточками й без них, тепленьких ще яєчок (Б. Антоненко-Давидович);

І враз лоскотне збудження охопило мене. Що ж зараз буде? (В. Нестайко);

Ярополк не зразу згадав про світлого князя, його охопила приємна лоскітна млість, якою поволі наливалося все тіло (І. Білик);

Ганна-панна, тримала делікатний згорточок у пелені, наче живу істоту, і всередині їй також ворушився невидимий згорточок, теплий і лоскотний (О. Забужко);

Вона .. двома пальцями підібрала лоскітне мокре волосся на шиї (Є. Пашковський).

Значення в інших словниках

1. лоскотний — ло́скотний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лоскотний — лоскітний, -а, -е. Те саме, що лоскотливий, лоскітливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лоскотний — ЛОСКОТЛИ́ВИЙ (ЛОСКІТЛИ́ВИЙ) (який лоскоче, викликаний лоскотом), ЛО́СКОТНИЙ (ЛО́СКІТНИЙ). Свіжий морський вітер обвівав розчервоніле обличчя і тріпав біля щоки лоскотливий локон (О.  Словник синонімів української мови
4. лоскотний — ЛО́СКОТНИЙ, ЛО́СКІТНИЙ, а, е. Те саме, що ло́скотли́вий, лоскітли́вий. Денис щедро лив йому лоскотну воду з відра просто на спину (Гончар, III, 1959, 317); По всьому приміщенні плив гострий лоскотний дух м’яса і оселедців (Собко, Звич.  Словник української мови в 11 томах