лоскотний
ЛО́СКОТНИЙ, ЛО́СКІТНИЙ, а, е.
Те саме, що лоскотли́вий 1.
Чи відоме вам оте лоскотне почуття азарту – хто з вас, малих шибеників, найбільше назбирає біленьких, голубуватих, сіреньких, з цяточками й без них, тепленьких ще яєчок (Б. Антоненко-Давидович);
І враз лоскотне збудження охопило мене. Що ж зараз буде? (В. Нестайко);
Ярополк не зразу згадав про світлого князя, його охопила приємна лоскітна млість, якою поволі наливалося все тіло (І. Білик);
Ганна-панна, тримала делікатний згорточок у пелені, наче живу істоту, і всередині їй також ворушився невидимий згорточок, теплий і лоскотний (О. Забужко);
Вона .. двома пальцями підібрала лоскітне мокре волосся на шиї (Є. Пашковський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лоскотний — ло́скотний прикметник Орфографічний словник української мови
- лоскотний — лоскітний, -а, -е. Те саме, що лоскотливий, лоскітливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лоскотний — ЛОСКОТЛИ́ВИЙ (ЛОСКІТЛИ́ВИЙ) (який лоскоче, викликаний лоскотом), ЛО́СКОТНИЙ (ЛО́СКІТНИЙ). Свіжий морський вітер обвівав розчервоніле обличчя і тріпав біля щоки лоскотливий локон (О. Словник синонімів української мови
- лоскотний — ЛО́СКОТНИЙ, ЛО́СКІТНИЙ, а, е. Те саме, що ло́скотли́вий, лоскітли́вий. Денис щедро лив йому лоскотну воду з відра просто на спину (Гончар, III, 1959, 317); По всьому приміщенні плив гострий лоскотний дух м’яса і оселедців (Собко, Звич. Словник української мови в 11 томах