1. Словник української мови в 11 томах

лоскотний

ЛО́СКОТНИЙ, ЛО́СКІТНИЙ, а, е. Те саме, що ло́скотли́вий, лоскітли́вий.

Денис щедро лив йому лоскотну воду з відра просто на спину (Гончар, III, 1959, 317);

По всьому приміщенні плив гострий лоскотний дух м’яса і оселедців (Собко, Звич. життя, 1957, 56);

Павло намагався стримати хвилювання. Але якась лоскотна хвиля раз у раз проходила по тілу (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 67);

В душі жив якийсь неспокій, якась лоскітна тривога (Збан., Доля, 1961, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лоскотний — ло́скотний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лоскотний — лоскітний, -а, -е. Те саме, що лоскотливий, лоскітливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лоскотний — ЛО́СКОТНИЙ, ЛО́СКІТНИЙ, а, е. Те саме, що лоскотли́вий 1. Чи відоме вам оте лоскотне почуття азарту – хто з вас, малих шибеників, найбільше назбирає біленьких, голубуватих, сіреньких, з цяточками й без них, тепленьких ще яєчок (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. лоскотний — ЛОСКОТЛИ́ВИЙ (ЛОСКІТЛИ́ВИЙ) (який лоскоче, викликаний лоскотом), ЛО́СКОТНИЙ (ЛО́СКІТНИЙ). Свіжий морський вітер обвівав розчервоніле обличчя і тріпав біля щоки лоскотливий локон (О. Словник синонімів української мови