людний

БАГАТОЛЮ́ДНИЙ (який складається з великої кількості людей; у якому, на якому в певний час перебуває багато людей), ЛЮ́ДНИЙ, ВЕЛЕЛЮ́ДНИЙ. Багатолюдний натовп; Максим Нерчин стояв на трибуні і вів з багатолюдним залом розмову про розщеплення ядра (Н. Рибак); Незважаючи на пізню пору, вулиці міста були ще досить людні (Ірина Вільде); Весь ярмарок, велелюдний, гомінливий, залишається на місці, кружляючи, немов у безконечному безглуздому танці, на оцих розпечених пісках, під оцим високим нагрітим куполом неба (О. Гончар).

БАГАТОЛЮ́ДНИЙ (про населений пункт, місцевість, будинок і т. ін. — у якому живе багато людей); ЛЮ́ДНИЙ, ВЕЛЕЛЮ́ДНИЙ (про місцевість, населений пункт); ГУСТОНАСЕ́ЛЕНИЙ, ГУСТОЗАСЕ́ЛЕНИЙ (про місцевість). Повз гостроверхий багатолюдний будинок.. сунули юрби біженців (О. Іваненко); Містечко тут велике, людне (Панас Мирний); Іти доводилося тепер обережно, бо на їхньому шляху лежав густонаселений Рурський район (П. Загребельний).

ЛЮ́ДЯНИЙ (уважний, чуйний до інших людей), ГУМА́ННИЙ, ЩИ́РИЙ, ЛЮ́ДСЬКИ́Й, ЛЮДИНОЛЮ́БНИЙ, ЧОЛОВІ́ЧНИЙ заст., ЛЮДНИ́Й діал. Найбільше товаришувала (Зоня) з ученицею Галею, дочкою місцевого поштаря, .. чоловіка дуже людяного і вразливого на людську нужду (О. Ковінька); Наскрізь гуманний, чоловічний — Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто в "поті чола" добуває хліб (М. Коцюбинський); Тепер виряджає (діточок) хороших, добрих і щирих, а доведеться, може, таких побачити, що бодай не діждати нікому! (Марко Вовчок); Треба було хоч вибачитись перед Галкою, сказати їй щось тепле, просте, людське (Ю. Мушкетик); Гуманістична естетика Горького, людинолюбна і людинознавча могутність його генія знайшли відгомін у широкому колі демократичних митців ХХ ст. (з журналу). — Пор. добрози́чливий.

Значення в інших словниках

1. людний — лю́дний прикметник людни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. людний — Велелюдний, багатолюдний, столикий, стоголовий; П. заселений, населений.  Словник синонімів Караванського
3. людний — I людн`ий-а, -е, діал. Людяний. II л`юдний-а, -е. Те саме, що багатолюдний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. людний — ЛЮДНИ́Й, а́, е́, діал. Людський, властивий людині. * Образно. – Цвісти між бур'яном – бодай би не діждати! На ввесь садок одна [Фіалка], та не людна́; Дала красу веселая весна, Та не дала їй долі (Л. Глібов). ЛЮ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що багатолю́дний.  Словник української мови у 20 томах
5. людний — Людни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. людний — ЛЮ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що багатолю́дний. Збори були людні — зібралося ціле село (Рад. Укр., 31. III 1950, 2); [Галя:] Мені здається, добре б було учителькою стати… От, хоч і тут… Містечко тут велике, людне (Мирний, V, 1955, 157)...  Словник української мови в 11 томах
7. людний — Людни́й, -а́, -е́ 1) Людской, свойственный человѣку. Одно, та й те не людно (про дитину). Ном. № 9203. 2) Многолюдный. Левиц. Пов. 297. К. Псалт. 98.  Словник української мови Грінченка