ліжко
ЛІ́ЖКО (меблі для лежання), ЛІЖНИ́ЦЯ заст.; КО́ЙКА (підвісна постіль із парусини на пароплаві); ТАПЧА́Н, ЛЕЖА́К (дерев'яне ліжко без спинок перев. на відкритому повітрі, на пляжі). Крізь розчинені навстіж двері видно етажерку з книжками та високе ліжко з горою білосніжних подушок (О. Гончар); Прибіг (воєвода) до світлиці, упав до ліжниці, Відкинув запони рукою (М. Старицький); Каюту застелено килимом, .. блакитний газ повис на люстрі, високе ліжко виглядає затишно — справжня койка (Ю. Яновський); Стара, сивоволоса, висохла жінка лежить на тапчані і широко розкритими очима якось байдуже дивиться в задимлене небо (Ф. Малицький); Замість канапи стояв довгий цератовий лежак, перед ним величався на одній ніжці полірований стіл і кілька крісел (Н. Кобринська). — Пор. по́стіль.
ПО́СТІЛЬ (місце, призначене або приготовлене для спання), ПОСТЕ́ЛЯ, ОДР заст., уроч., ОДРИ́НА заст., уроч., ЛО́ЖЕ (ЛО́ЖА) заст., поет. В печері по один бік під стіною лежала купа сухого жовтого листу; то була Кривоносова постіль (І. Нечуй-Левицький); Давид майже завжди прокидається одразу, але, підвівшись з постелі, знову припадає до неї і пірнає в напівзабуття (М. Стельмах); Юрба хвилюється, і мчить Туди, де на одрі високім Лежить на ковдрі парчевій Княжна весь час у сні глибокім (переклад М. Терещенка); — Із.. злота Зробим ми тобі одрину І наб'єм м'яким лататтям Та горицвітом перину (Я. Щоголів); Побачив (Сивоок), що майже все приміщення займає широке ложе (П. Загребельний); Милого ложа — міх да рогожа — То мені постіль гожа; Хоч твердо спати, да легко здихати, Що є з ким розмовляти (пісня). — Пор. 1. барлі́г, лі́жко.
Словник синонімів української мови