1. Словник синонімів української мови

ліжко

ЛІ́ЖКО (меблі для лежання), ЛІЖНИ́ЦЯ заст.; КО́ЙКА (підвісна постіль із парусини на пароплаві); ТАПЧА́Н, ЛЕЖА́К (дерев'яне ліжко без спинок перев. на відкритому повітрі, на пляжі). Крізь розчинені навстіж двері видно етажерку з книжками та високе ліжко з горою білосніжних подушок (О. Гончар); Прибіг (воєвода) до світлиці, упав до ліжниці, Відкинув запони рукою (М. Старицький); Каюту застелено килимом, .. блакитний газ повис на люстрі, високе ліжко виглядає затишно — справжня койка (Ю. Яновський); Стара, сивоволоса, висохла жінка лежить на тапчані і широко розкритими очима якось байдуже дивиться в задимлене небо (Ф. Малицький); Замість канапи стояв довгий цератовий лежак, перед ним величався на одній ніжці полірований стіл і кілька крісел (Н. Кобринська). — Пор. по́стіль.

ПО́СТІЛЬ (місце, призначене або приготовлене для спання), ПОСТЕ́ЛЯ, ОДР заст., уроч., ОДРИ́НА заст., уроч., ЛО́ЖЕ (ЛО́ЖА) заст., поет. В печері по один бік під стіною лежала купа сухого жовтого листу; то була Кривоносова постіль (І. Нечуй-Левицький); Давид майже завжди прокидається одразу, але, підвівшись з постелі, знову припадає до неї і пірнає в напівзабуття (М. Стельмах); Юрба хвилюється, і мчить Туди, де на одрі високім Лежить на ковдрі парчевій Княжна весь час у сні глибокім (переклад М. Терещенка); — Із.. злота Зробим ми тобі одрину І наб'єм м'яким лататтям Та горицвітом перину (Я. Щоголів); Побачив (Сивоок), що майже все приміщення займає широке ложе (П. Загребельний); Милого ложа — міх да рогожа — То мені постіль гожа; Хоч твердо спати, да легко здихати, Що є з ким розмовляти (пісня). — Пор. 1. барлі́г, лі́жко.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліжко — лі́жко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ліжко — Постіль, постеля, (морське) койка, ур. ложе, одр, р. одрина; (спільне, в тюрмі) нари, (в хаті) піл; д. ліжниця. Словник синонімів Караванського
  3. ліжко — [л’іжко] -жка, м. (на) -жку, р. мн. -жок Орфоепічний словник української мови
  4. ліжко — -а, с. Признач. для лежання мебля у вигляді рами на ніжках з двома спинками, на яку кладуть матрац і постіль. || Місце для спання; постіль. Лікарняне ліжко. Класти в ліжко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ліжко — ЛІ́ЖКО, а, с. Признач. для лежання меблі у вигляді рами на ніжках з двома спинками, на яку кладуть матрац і постіль. По своєму ліжку простягай ніжку (Номис); Через двері в кімнату Балабуха вглядів здорове ліжко, неначе порон на Росі... Словник української мови у 20 томах
  6. ліжко — 1 (-а) с.; шк.; жарт. Погана оцінка. Словник жарґонної лексики української мови
  7. ліжко — встава́ти (підво́дитися) / вста́ти (підвести́ся) з лі́жка. Починати одужувати після тяжкої хвороби. На восьмий тиждень я устав з ліжка. Тоді вже почав жваво у силу вбиратись (Марко Вовчок); Він знов був дуже слабий на плеврит. Фразеологічний словник української мови
  8. ліжко — Лі́жко, -жка, -жку, на лі́жку; лі́жка, лі́жок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ліжко — ЛІ́ЖКО, а, с. Признач, для лежання мебля у вигляді рами на ніжках з двома спинками, на яку кладуть матрац і постіль. По своєму ліжку простягай ніжку (Номис, 1864, № 9883); Через двері в кімнату Балабуха вглядів здорове ліжко, неначе порон на Росі... Словник української мови в 11 томах
  10. ліжко — Ліжко, -ка с. Кровать. По своєму ліжку простягай ніжку. Ном. № 9883. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Ном. № 11939. Не на ліжко, — в домовину сиротою ляжу. Шевч. 27. ум. ліженько, ліжечко. Пішов до ліженька, — постілька біленька, а на тій постільці дитинка маленька. Чуб. V. 687. Словник української мови Грінченка