1. Словник української мови в 11 томах

ліжко

ЛІ́ЖКО, а, с. Признач, для лежання мебля у вигляді рами на ніжках з двома спинками, на яку кладуть матрац і постіль.

По своєму ліжку простягай ніжку (Номис, 1864, № 9883);

Через двері в кімнату Балабуха вглядів здорове ліжко, неначе порон на Росі, а над ліжком здоровий килим (Н.-Лев., III, 1956, 44);

Господиня постелила Чернишеві на ліжку, а Козакову на долівці (Гончар, III, 1959, 16);

// Місце для спання; постіль.

Я розстелю золоті шати, й на ліжку з трав і конвалій так солодко відпочивати вам буде (Сос., II, 1958, 394).

Лікарня́не лі́жко див. лікарня́ний.

◊ Встава́ти (встат́и, підво́дитися, підвести́ся) з лі́жка — видужувати.

— На восьмий тиждень я устав з ліжка. Тоді вже почав жваво у силу вбиратись (Вовчок, VI, 1956, 248);

— Я.. дожидався, поки жінка підведеться з ліжка, поки хатні клопоти прибере до своїх рук (Мирний, V, 1955, 379);

Кла́сти (покла́сти) в лі́жко; Трима́ти в лі́жку — створювати постільний режим у зв’язку з хворобою.

Дома дівчинку зараз роздягли і поклали в ліжко, бо в неї почався напад пропасниці (Л. Укр., III, 1952, 635);

Ті болі в грудях.. тижнями тримали мене в ліжку (Л. Укр., 1956, 404);

Лежа́ти в лі́жку (лі́жкові) див. лежа́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліжко — лі́жко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ліжко — Постіль, постеля, (морське) койка, ур. ложе, одр, р. одрина; (спільне, в тюрмі) нари, (в хаті) піл; д. ліжниця. Словник синонімів Караванського
  3. ліжко — [л’іжко] -жка, м. (на) -жку, р. мн. -жок Орфоепічний словник української мови
  4. ліжко — -а, с. Признач. для лежання мебля у вигляді рами на ніжках з двома спинками, на яку кладуть матрац і постіль. || Місце для спання; постіль. Лікарняне ліжко. Класти в ліжко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ліжко — ЛІ́ЖКО, а, с. Признач. для лежання меблі у вигляді рами на ніжках з двома спинками, на яку кладуть матрац і постіль. По своєму ліжку простягай ніжку (Номис); Через двері в кімнату Балабуха вглядів здорове ліжко, неначе порон на Росі... Словник української мови у 20 томах
  6. ліжко — 1 (-а) с.; шк.; жарт. Погана оцінка. Словник жарґонної лексики української мови
  7. ліжко — встава́ти (підво́дитися) / вста́ти (підвести́ся) з лі́жка. Починати одужувати після тяжкої хвороби. На восьмий тиждень я устав з ліжка. Тоді вже почав жваво у силу вбиратись (Марко Вовчок); Він знов був дуже слабий на плеврит. Фразеологічний словник української мови
  8. ліжко — ЛІ́ЖКО (меблі для лежання), ЛІЖНИ́ЦЯ заст.; КО́ЙКА (підвісна постіль із парусини на пароплаві); ТАПЧА́Н, ЛЕЖА́К (дерев'яне ліжко без спинок перев. на відкритому повітрі, на пляжі). Словник синонімів української мови
  9. ліжко — Лі́жко, -жка, -жку, на лі́жку; лі́жка, лі́жок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. ліжко — Ліжко, -ка с. Кровать. По своєму ліжку простягай ніжку. Ном. № 9883. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Ном. № 11939. Не на ліжко, — в домовину сиротою ляжу. Шевч. 27. ум. ліженько, ліжечко. Пішов до ліженька, — постілька біленька, а на тій постільці дитинка маленька. Чуб. V. 687. Словник української мови Грінченка