лічба
ПОРАХУ́НКИ (взаємні претензії, образи, невдоволення), РАХУ́НКИ, ЛІ́ЧБИ заст. З браконьєрами в Кульбаки ще свої порахунки... (О. Гончар); — З Федотом побився. — За віщо? — Старі рахунки (Григорій Тютюнник); — Киньмо, Йово, лічби всякі! Дай лиш руку... близько час... Покусались, мов собаки... Най Господь помирить нас... (переклад П. Грабовського).
РАХУВА́ННЯ, ЛІК, ЛІЧБА́, ЛІЧЕННЯ (ЛІЧІ́ННЯ), ЧИ́СЛЕННЯ, РАХУ́БА заст., РАХУ́НОК розм. Береза здригнувся, ніби застали його за рахуванням крадених грошей (М. Томчаній); Я не літописом холодним Холодний лік веду вікам (М. Рильський); За ці вечори в нього від лічби опухли очі (М. Стельмах); І тут він показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум та вірний спосіб числення (І. Франко); (Кармелюк:) Перебили тобі рахубу, Мошко, ну, та нічого — за спину не ллє, починай знову (С. Васильченко); "Дядькові" доводилось ще раз вести рахунок і під сміх людей признаватися, що таки збився з лічби (М. Стельмах). — Пор. 1. рахува́ти.
Словник синонімів української мови