лічба —
лічба́ іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
лічба —
-и, ж. 1》 чого і без додатка. Те саме, що лічення і лічіння. Вести лічбу чомусь. Лічбу загубити. 2》 Кількість чого-небудь. 3》 заст. Прості арифметичні дії; арифметика. 4》 тільки мн., заст. Взаємні рахунки, претензії тощо. Без лічби кого, чого — дуже багато кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лічба —
ЛІЧБА́, и́, ж. 1. чого і без дод. Те саме, що лі́чення¹. Линник виробив в собі химерну звичку жити поза часом, поза зміною дня й ночі, лічбою діб і тижнів (В.
Словник української мови у 20 томах
лічба —
без лі́ку (рідше лічби́) кого, чого і без додатка. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. А людей, людей! без ліку, та все чужі — минають і не глянуть на тебе (Марко Вовчок); Гуркочуть льотчики, змітаючи з лиця землі ворогів без ліку (О.
Фразеологічний словник української мови
лічба —
ПОРАХУ́НКИ (взаємні претензії, образи, невдоволення), РАХУ́НКИ, ЛІ́ЧБИ заст. З браконьєрами в Кульбаки ще свої порахунки... (О. Гончар); — З Федотом побився. — За віщо? — Старі рахунки (Григорій Тютюнник); — Киньмо, Йово, лічби всякі! Дай лиш руку...
Словник синонімів української мови
лічба —
Лічба́, -би́, -бі́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
лічба —
ЛІЧБА́, и́, ж. 1. чого і без додатка. Те саме, що лі́чення і лічі́ння. Поняття числа виникло у найдавніші часи в зв’язку з потребою вести лічбу конкретних предметів (Вісник АН, 11, 1953, 33); Попід лісом бездоріжжям прямує чоловік...
Словник української мови в 11 томах
лічба —
Лічба, -би ж. Счетъ, исчисленіе. Такий вірний, як лічба жидівська. Ном. № 13829. Он бачиш, по-за зорями ще зорі... Нема їм лічби. Г. Барв. 358. Чи є лічба твоїм неправдам лютим? К. Іов. 48. не лічбою. Безъ счета. Бере гроші не лічбою. АД. І. 278.
Словник української мови Грінченка