Словник синонімів української мови

манжета

ЗАКО́Т (відігнутий, закочений назовні край одягу, убрання, взуття), ВІДВОРО́Т (ВІДВОРІ́Т) рідко; ВИЛО́ГА (на грудях, рукавах); ЛА́ЦКАН (на грудях); ЗАКАРВА́Ш розм., ЗАКАВРА́Ш діал. (перев. на рукавах); МАНЖЕ́ТА (перев. на холошах). Надів (коваль) чорну шапку з закотами та й посунув просто до гаю (Марко Вовчок); Гаркуша прибігав з контори, з годину топтався у корівнику в своїх білих, з одворотами, валянках (І. Рябокляч); Погляд мій в час нашої розмови раз у раз мимоволі вертався до золотої зірки на вилозі його піджака (Ю. Смолич); У закарваші капітанського мундира в Івана Петровича лежить аркуш паперу (О. Полторацький).

МАНЖЕ́ТА (в рукаві сорочки, блузки тощо), МАНЖЕ́Т, ЧО́ХЛА, ЗАРУКА́ВОК заст., НАРУКА́ВНИК заст. Загнибіда нарядився у сукняний убір, надів сорочку з манжетами (Панас Мирний); Хороша була та Катря.. Плахта на їй шовкова.., сорочка тонесенька, вишивана до самих чохол... (Марко Вовчок); .- Простіть, — сказала дівчина змішано, відтягаючи руку й ховаючи її квапливо в зарукавок (О. Кобилянська); Обскубли панотця так, що на йому зостався тільки комір та нарукавники (І. Нечуй-Левицький).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. манжета — манже́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. манжета — -и, ж. 1》 Вилога, закарваш рукава (сорочки, блузки тощо). || Закот холоші. 2》 тех. Кільце для скріплення кінців труб, стрижнів, для запобігання виходу рідини, газу в поршневих насосах. 3》 мед.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. манжета — Чохла, чохолка, менкет, зап'ясничка, нарукавка  Словник чужослів Павло Штепа
  4. манжета — МАНЖЕ́ТА, и, ж. 1. Вилога, закарваш рукава (сорочки, блузки і т. ін.). Загнибіда нарядився у новий сукняний убір, надів сорочку з манжетами (Панас Мирний); Коли робив [проректор] рух рукою...  Словник української мови у 20 томах
  5. манжета — манже́та (франц. manchette, зменш. від manche – рукав) 1. Пришитий або пристібнутий обшлаг блузи або сорочки. 2. Самоущільнюваний пристрій у вигляді шкіряних кілець, що його застосовують у поршневих насосах, гідравлічних пресах.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. манжета — МАНЖЕ́ТА, и, ж. 1. Вилога, закарваш рукава (сорочки, блузки тощо). Загнибіда нарядився у новий сукняний убір, надів сорочку з манжетами (Мирний, III, 1954, 82); Коли робив [проректор] рух рукою...  Словник української мови в 11 томах