манна
МОЛОКО́ (біла рідина, що виділяється молочними залозами жінок і самиць), МО́НЯ дит., НАБІ́Л діал., МА́ННА діал.; ДІ́ЙВО розм. (надоєне); ПО́КО́РМ розм. (материнське). Здоєне молоко важко спочиває в дерев'яній посуді (М. Коцюбинський); — Моні? — питає (матуся) нас. — Мої маленькі! Ось зараз (А. Тесленко); Захарко найнявся до Присташів, щоб пасти корів.. Присташиха їх тримала аж п'ятеро задля набілу (А. Кримський); Як хто хоче приємність кому сказати — бажає добра маржині: — Аби кожда вам чинила по двоє, корови та вівці велико манни давали (Г. Хоткевич); Видоївши корову, Мотря занесла дійво до хати (М. Коцюбинський); Од журби і без харчів не стало й покорму: нічим годувать сина (О. Стороженко).
Словник синонімів української мови