манна
ма́нна
-и, ж.
1》 За біблійною легендою – їжа, що падала євреям із неба під час їхньої мандрівки пустелею.
Манна небесна — про те, що дається легко, без зусиль.
2》 спец. Застиглий сік деяких рослин (ясена, тамариксу та ін.), що вживається як їжа або ліки.
3》 Деякі їстівні лишайники степів і напівпустель, що мають вигляд грудочок.
4》 діал. Молоко.
Великий тлумачний словник сучасної української мови