маховик

КО́ЛЕСО (коло, що обертається на осі й надає руху засобам пересування; деталь машини, механізму тощо у вигляді кола); КОЛІЩА́ (невеликих розмірів); КО́ЛО (деталь механізму); ШКІВ (для пасової або канатної передачі руху); МАХОВИ́К (махове коло). Колеса торохтіли по битій дорозі (М. Коцюбинський); Всі груди у військового були густо запетльовані шнурками, довжелезна шабля, почеплена до боку, котилась на коліщаті по тротуарі і торохтіла (С. Добровольський); Млинове коло шумить (Леся Українка); — Сьогодні мій верстат закапризував зранку, — скаржилась вона майстрові, — двічі ремінь скидав зі шківа (О. Донченко); Юхим крутив маховики січкарні (С. Чорнобривець).

Значення в інших словниках

1. маховик — махови́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. маховик — -а, ч., тех. Махове колесо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. маховик — Крутничка  Словник чужослів Павло Штепа
4. маховик — МАХОВИ́К, а́, ч. 1. техн. Те саме, що махо́ве ко́лесо (див. ко́лесо). Обливаючись потом, Юхим крутив маховики січкарні (С. Чорнобривець); Розповідають, що коли він служив у економії Бразуля, то засперечався із прикажчиком...  Словник української мови у 20 томах
5. маховик — МАХОВИ́К, а́, ч., техн. Махове колесо. Обливаючись потом, Юхим крутив маховики січкарні (Чорн., Потік… 1956, 353); Розповідають, що коли він служив у економії Бразуля, то засперечався із прикажчиком, що спинить на ходу маховик від паровика (Тют., Вир, 1964, 79).  Словник української мови в 11 томах
6. маховик — Махови́к, -ка м. Маятникъ. Мнж. 185.  Словник української мови Грінченка