мереживо

МЕРЕ́ЖА (те, що своїми обрисами нагадує багато схрещених, переплетених ліній, ниток тощо), МЕРЕ́ЖИВО, СІ́ТКА, СІТЬ. Небо цвіло наді мною В синій мережі ялин (Т. Масенко); Крізь мереживо листя і цвіту глибоко голубіє небо, а по йому, як кораблі з білими вітрилами, пропливають одна за одною хмарини (В. Винниченко); Роки не поклали на його обличчя густої сітки зморщок (В. Козаченко); Люблю я й досі присмерки прозорі Квітневих вечорів і чорну сіть Вишневих, яблуневих верховіть (М. Зеров).

МЕРЕ́ЖИВО (сітчаста тканина з узорами, якими оздоблюють одяг, білизну тощо), МЕРЕ́ЖКА розм., КОРО́НКА діал.; ПЛЕ́ТИВО (виплетене). Спатиме він тепер тут, на третьому поверсі, де квіти в кімнатах, фіранки на вікнах, мережива на подушечках — все білосніжне (О. Гончар); Зап'ястя рук не звикли до мережок (Л. Костенко); Батько приступив до ліжка, застеленого біленьким простиралом із коронками (О. Маковей); Пропускають (плащі) зимний вітер, наче плетива венецькі (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. мереживо — мере́живо іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. мереживо — Мережка; П. павутиння; (думок) плетиво.  Словник синонімів Караванського
3. мереживо — [меирежиево] -ва, м. (на) -в'і  Орфоепічний словник української мови
4. мереживо — -а, с. 1》 Сітчаста тканина з узорами, якою оздоблюють одяг, білизну та інші предмети хатнього вжитку. 2》 перен., яке, чого. Те, що нагадує таку тканину. || Те, що описується, про що розповідається барвисто, витіювато, думається так.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мереживо — МЕРЕ́ЖИВО, а, с. 1. Сітчаста тканина з візерунками, якою оздоблюють одяг, білизну та ін. предмети домашнього вжитку. Швидко вбігає в кімнату Наталя з якимось мереживом у руках (С.  Словник української мови у 20 томах
6. мереживо — Ажурна тканина або декоративна стрічка; утворюється внаслідок сплітання ниток у різний спосіб; в залежності від техніки виконання м. поділяється на: сітчасте, шите голкою, плетене на коклюшках, гачком, фриволіте.  Універсальний словник-енциклопедія
7. мереживо — Мере́живо, -ва, -ву; -жива, -жив  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. мереживо — МЕРЕ́ЖИВО, а, с. 1. Сітчаста тканина з узорами, якою оздоблюють одяг, білизну та ін. предмети домашнього вжитку. Швидко вбігає в кімнату Наталя з якимось мереживом у руках (Вас.  Словник української мови в 11 томах