милування

ЛА́СКА (вияв любові), НІ́ЖНІСТЬ, ПЕ́СТОЩІ, ПЕ́СТУВАННЯ, ГОЛУ́БЛЕННЯ, МИЛУВА́ННЯ нар.-поет., ПЕ́ЩЕННЯ рідше, МИ́ЛОЩІ рідко. Не закривала йому на ніч очей материна ласка, не будили ранком її пестощі (Панас Мирний); Марися немало здивувалася тої ніжності, бо баба була дуже строга і ніколи не цілувала нікого (І. Франко); Від чого більш жаль візьме? Чи від батькових скубок, або хоч і пужки, чи від материного голублення (Г. Квітка-Основ'яненко); Так росла Докія: без милування, без жалування, без ляльок, без дитячих іграшок (Б. Грінченко); Ні любощам, ні милощам Не йме (серце) віри, не йме віри (П. Куліш).

ЛЮ́БОЩІ мн. (прояви ніжності, кохання), ПЕ́СТОЩІ мн., МИЛУВА́ННЯ фольк., розм., ЖА́ЛУВАННЯ розм. Село вгамувалося, поснуло, молоді серця впивалися піснею, любощами, волею... (К. Гордієнко); Здавалося, так і створена вона (Любов Григорівна) тільки для пестощів та прогулянок (І. Ле); Місяцю-молодче! .. Не дай свій вік здівувати та милування не зазнати, приверни його, Юрка, до мене ... (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. милування — ми́лування іменник середнього роду милува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. милування — I милув`ання-я, с. 1》 нар.-поет., розм. Дія за знач. милуватися 1). 2》 Дія за знач. милуватися 2). II м`илування-я, с. Дія за знач. милувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. милування — МИЛУВА́ННЯ, я, с. 1. нар.-поет., розм. Дія за знач. милува́тися 1. [Настя:] Хоч і довго дожидала, замирала, дожидаючи, а діждалася-таки: і надивилася в його очі чарівні, і наслухалася любих речей, досхочу наслухалася і зазнала милування... (М.  Словник української мови у 20 томах
4. милування — Милува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. милування — МИ́ЛУВАННЯ, я, с. Дія за знач. ми́лувати. [Овлур:] О княже, в карі й милуванню ти Однаково великий! (Фу., IX, 1952, 304). МИЛУВА́ННЯ, я, с. 1. нар.-поет., розм. Дія за знач. милува́тися...  Словник української мови в 11 томах
6. милування — Ми́лування, -ня с. Помилованіе, прощеніе, пощада. Бог не без милування. Ном. № 4872. До милування нема силування. Ном. № 4979. --------------- Милува́ння, -ня с. Ласки.  Словник української мови Грінченка