мисливство

МИСЛИ́ВСТВО (добування диких звірів і птахів як промисел); ПОЛЮВА́ННЯ (розшуки, вистежування й переслідування диких звірів і птахів з метою вбити або спіймати їх); ЛОВЕ́ЦТВО, ЛО́ВИ, УЛО́ВИ (ВЛО́ВИ), ЛОВИ́ТВА, УЛО́В (ВЛОВ) заст. (перев. із засобами ловіння); СТРІЛЕ́ЦТВО розм. (з рушницею). Між ними був і знайомий уже місцевий справник Семен Семенович Хрєнов, охочий до мисливства і різних напоїв (О. Довженко); (Сотник:) Сьогодні запросив я вас до себе на полювання (О. Стороженко); На ловецтві.. найкраще знався він У всій країні (М. Рильський); Старий гетьман Ксаверій кохався у ловах, держав двісті ще й п'ятдесят вловчих собак (І. Нечуй-Левицький); — Ми на влови тут ходили, — На весілля вепра вбили (Л. Первомайський); Колись побавився пан, ловлячи вовків. Занедбав тую ловитву (Марко Вовчок); Не тоді пси годувати, як на улов іти (М. Номис); Мій старший брат, знаєте, та кохався у стрілецтві (Ю. Федькович).

Значення в інших словниках

1. мисливство — (здобування зброєю диких звірів, птахів) полювання, лови.  Словник синонімів Полюги
2. мисливство — мисли́вство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. мисливство — МИСЛИВСТВО – ПОЛЮВАННЯ Мисливство. Добування диких звірів і птахів з метою використання їхнього м’яса, хутра тощо; полювання як промисел: жити з мисливства. Брати гомоніли щиро, сердешно..  Літературне слововживання
4. мисливство — Ловецтво; (полювання) лови, влови, звіроловство.  Словник синонімів Караванського
5. мисливство — -а, с. Добування диких звірів і птахів з метою використання їх м'яса, хутра і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. мисливство — МИСЛИ́ВСТВО, а, с. Добування диких звірів і птахів з метою використання їх м'яса, хутра і т. ін. Грузд, господар хатини, був з підкарпатського села і жив з мисливства (В.  Словник української мови у 20 томах
7. мисливство — Галузь діяльності людини; добування диких тварин і птахів згідно з потребами національної економіки та охорони природи; промислове м., спортивно-любительське м., наукове м.  Універсальний словник-енциклопедія
8. мисливство — Мисли́вство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. мисливство — МИСЛИ́ВСТВО, а, с. Добування диких звірів і птахів з метою використання їх м’яса, хутра і т. ін. Грузд, господар хатини, був з підкарпатського села і жив з мисливства (Петльов.  Словник української мови в 11 томах
10. мисливство — Мисливство, -ва с. Охота на звѣрей.  Словник української мови Грінченка