мисливство
МИСЛИ́ВСТВО, а, с.
Добування диких звірів і птахів з метою використання їх м'яса, хутра і т. ін.
Грузд, господар хатини, був з підкарпатського села і жив з мисливства (В. Петльований);
У степовій та лісостеповій смугах населення переходило від мисливства до приручення тварин, а від збирання – до землеробства (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)